Остеопороз частина 2
Лабораторні тести
Кожен пацієнт з остеопорозом має пройти основні лабораторні дослідження (аналіз крові, функціональні проби нирок та печінки) та оцінити обмін кальцію та фосфатів. Для визначення концентрації кальцію та фосфору беруть кров, оцінюють екскрецію кальцію з сечею, а в деяких випадках проводять інші аналізи (наприклад, визначення концентрації парагормонів, вітаміну D, маркерів кісткового обміну).
Які методи лікування остеопорозу?
Метою лікування остеопорозу є запобігання переломам кісток та пов’язаним з ними ускладненням. Вирішальним чинником ефективної боротьби із захворюванням є хороша співпраця між пацієнтом та лікарем. Усвідомлення прихованого перебігу захворювання (до моменту перелому кістки) має стати мотивацією до ранньої зміни способу життя та регулярного прийому ліків. На жаль, більшість препаратів необхідно вживати протягом тривалого часу (зазвичай кілька років), а профілактичні заходи слід проводити послідовно до кінця життя.
Проте варто пам’ятати, що при правильному лікуванні можна ефективно запобігти переломам кісток і зберегти працездатність свого опорно-рухового апарату до старості.
Усунення факторів ризику необхідне як для профілактики, так і для ефективного лікування остеопорозу.
Добавки кальцію та вітаміну D. Правильне надходження кальцію та вітаміну D є необхідною умовою ефективного лікування остеопорозу.Однією дієти часто буває недостатньо і необхідно застосовувати відповідні препарати, найчастіше протягом усього життя. Під час лікування слід контролювати обмін кальцію в організмі (вимір концентрації кальцію в крові, виведення кальцію з сечею).
Кальцій – Існує кілька препаратів з різним вмістом елементарного кальцію. Найбільший вміст – 40% – міститься у препаратах карбонату кальцію. Їх приймають під час їжі, щоб покращити їхнє всмоктування. Під час лікування можуть виникнути побічні ефекти з боку травної системи (запор або діарея, метеоризм), проте при правильному дозуванні ризик утворення каменів у нирках не збільшується.
Вітамін D – Застосовують вітамін D (холекальциферол) або його аналоги (наприклад, альфакальцидол, кальцитріол). Дозування препарату залежить від сезону – влітку, коли багато сонячного світла (в Україні з середини червня до середини вересня), прийом препарату припиняють або зменшують його дозу вдвічі. Передозування вітаміну D призводить до підвищення рівня кальцію, пошкодження нирок та навіть небезпечного для життя гіперкальціємічного синдрому.
Лікарські засоби, що знижують ризик переломів кісток.
Для лікування остеопорозу використовують кілька груп препаратів. Вони характеризуються різною дією (одні зменшують втрату кісткової маси, інші посилюють її відновлення), а також різною активністю залежно від статі, віку та інших факторів. Важливо підібрати препарат для конкретного пацієнта так, щоб терапія принесла найбільшу користь та була найбезпечнішою. Слід використовувати препарати з доведеною ефективністю у запобіганні переломам. Саме собою збільшення мінеральної щільності кістки, обумовлене денситометрически, який завжди пов’язані з підвищенням її механічної міцності. Період лікування не повинен перевищувати тривалість клінічних досліджень, під час яких оцінювалася ефективність та безпека цього препарату. Препарати з різними механізмами дії можуть застосовуватись послідовно, тобто «один за одним».
Бісфосфонати
Їх дія полягає у зниженні швидкості втрати кісткової тканини (так званий антирезорбтивний ефект).Деякі препарати цієї групи (алендронат, ризедронат, золедронат) довели свою ефективність у зниженні ризику всіх переломів, у тому числі шийки стегнової кістки, тоді як ібандронат переважно знижує ризик переломів хребців у жінок у постменопаузі та переломів шийки стегнової кістки лише у обраної групи пацієнтів. жінки з прогресуючим остеопорозом.
Ці препарати найчастіше приймають внутрішньо один раз на тиждень (алендронат, ризедронат) або один раз на місяць (ібандронат). Можливе внутрішньовенне введення ібандронату (1 раз на 3 міс) та золедронату (1 раз на рік). У разі перорального прийому дуже важливо правильно приймати таблетки, збільшуючи їх всмоктування із шлунково-кишкового тракту та знижуючи ризик виникнення побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту: таблетки слід ковтати цілком, натще і запивати великою кількістю негазованого напою. вода; Після прийому слід залишатися в положенні сидячи або стоячи не менше 30 хвилин (оптимально годину).
Побічні ефекти застосування препаратів при лікуванні остеопорозу.
Побічні ефекти в основному стосуються шлунково-кишкового тракту; Найбільш поширеними є: біль у животі, нудота, блювання, запор чи діарея та метеоризм. Іноді виникають серйозні ускладнення, такі як проблеми з ковтанням, подразнення та звуження стравоходу. При поганій переносимості препаратів, що приймаються перорально, необхідно розглянути можливість зміни шляху введення препарату на внутрішньовенний препарат або призначення препарату іншої групи.Інші менш поширені побічні ефекти включають болі в кістках, м’язах та суглобах, зниження рівня кальцію в крові та висипання. У пацієнтів, які отримують внутрішньовенне введення золедронату, після інфузії можуть виникнути симптоми грипу.
Під час лікування слід забезпечити адекватне постачання кальцієм та вітаміном D, а також періодично контролювати метаболізм кальцію та щільність кісткової тканини за допомогою денситометрії.
Стронція ранелат
Він поєднує в собі обидва механізми покращення якості кістки: зменшує втрату кісткової маси та стимулює реконструкцію. Стронцію ранелат приймають внутрішньо щодня, переважно не менше ніж за 2 години до і через дві години після їди. Знижує ризик переломів хребців та інших кісток, у тому числі шийки стегнової кістки, у жінок (незалежно від віку, у тому числі у жінок віком від 80 років). На початку лікування можуть виникнути діарея та інші симптоми харчової непереносимості.
Терипаратид
Це рекомбінантний препарат паратгормону (гормону, що відіграє важливу роль у процесах, що відбуваються в кістках). Він стимулює відновлення кісток та збільшує концентрацію кальцію в крові. Його вводять підшкірно щодня. Тривалість терапії обмежена 18 місяцями через потенційний ризик розвитку раку кісток. Після завершення такої терапії рекомендується продовжити лікування бісфосфонатом. Терипаратид довів свою ефективність у запобіганні переломам хребців та інших кісток як у жінок, так і у чоловіків. Препарат призначений для лікування тяжких форм остеопорозу з численними переломами, що не піддаються іншим методам лікування.
Під час терапії можуть виникнути побічні ефекти, такі як біль у кінцівках, головний біль та запаморочення, нудота, блювання, гастроезофагеальний рефлюкс, депресія, місцеві реакції у місці ін’єкції та підвищення концентрації сечової кислоти та кальцію в крові.
Кальцитонін
Його застосовують інтраназально. Не рекомендується для профілактики переломів кісток, але застосовується як препарат із гарним знеболюючим ефектом при свіжих переломах.
Замісна гормональна терапія (ЗГТ)
В даний час його застосування для профілактики та лікування остеопорозу не рекомендується. Хоча вона знижує ризик остеопоротичних переломів у жінок відразу після настання менопаузи, користь від такої терапії менша, ніж можливі побічні ефекти (ЗГТ збільшує ризик тромбоемболії, ішемічної хвороби серця, а також раку молочної залози та матки).
Ралоксифен
Він належить до так званого селективного модулятора естрогенових рецепторів (СЕРМ). На відміну від замісної гормональної терапії, він знижує ризик раку молочної залози. Його використання може бути розглянуте при лікуванні остеопорозу у жінок із факторами ризику розвитку цього раку. Ралоксифен зменшує кількість переломів хребців, але не впливає на переломи інших кісток.
Побічні ефекти включають підвищений ризик тромботичних ускладнень та погіршення симптомів менопаузи (наприклад, припливи).
Деносумаб
В останні роки було оголошено результати досліджень нового препарату для лікування остеопорозу, що має зовсім інший механізм дії. Це деносумаб, моноклональне антитіло, що належить до так званого біологічних препаратів. Доведено його ефективність у профілактиці переломів хребців та інших кісток, у тому числі шийки стегнової кістки (у дослідженні брали участь тільки жінки). Завдяки сприятливому профілю безпеки та зручному способу застосування (застосовується у вигляді підшкірних ін’єкцій один раз на шість місяців) він може відіграти важливу роль у лікуванні остеопорозу в майбутньому.
Профілактика травматизму та запобігання падінням є найважливішими елементами ведення кожного хворого на остеопороз (докладно це питання розглянуто в останньому пункті розділу: Що робити, щоб уникнути розвитку остеопорозу?).
Лікування переломів.
Після того, як стався перелом кістки, важливо полегшити біль і звести до мінімуму інвалідність, що виникає. Викликати лікаря.
Залежно від локалізації перелому та стану пацієнта застосовують хірургічне лікування (наприклад, спондилодез стегна, вертебропластика) або консервативне лікування. Важливо запобігти ускладненням, що виникають внаслідок іммобілізації (профілактика тромботичних ускладнень гепарином, профілактика та лікування пролежнів та інфекцій, профілактика недостатності харчування).
На пізнішому етапі потрібна відповідна реабілітація та лікування остеопорозу, щоб уникнути подальших переломів.
Медичне перевезення хворих Львів «А-Мед»
Перевезення Хворих Львів • А-Медromhuk54@gmail.com – для клієнтів