Миготлива аритмія частина 2
Яке лікування миготливої аритмії? Що таке кардіоверсія?
Відновлення нормального ритму серця, що визначається лікарями як «синусовий ритм» (тобто генерований синусовим вузлом), називається «кардіоверсією». Цю процедуру можна виконати за допомогою медикаментів (фармакологічна кардіоверсія) або електричних імпульсів, синхронізованих відповідним чином із ЕКГ пацієнта (електрична кардіоверсія).
Електрична кардіоверсія проводиться за участю анестезіолога. Пацієнт зазнає короткочасної загальної анестезії, а це означає, що він спить і не відчуває болю під час процедури. Два електроди приклеюють або прикладають до грудної клітини пацієнта (найчастіше до грудини та лівого боку, рідше до грудини та міжлопаткової області на спині). Електроди генерують електричний імпульс синхронізований із записом ЕКГ пацієнта. Електрична кардіоверсія дозволяє відновити нормальний серцевий ритм більш ніж 90% випадків. На жаль, у багатьох пацієнтів фібриляція передсердь згодом повертається.
Екстренну кардіоверсію проводять тільки в загрозливих для життя ситуаціях або у пацієнтів, у яких ми абсолютно впевнені, що напад миготливої аритмії стався не раніше 48 годин тому, а також у пацієнтів, які регулярно приймають антикоагулянти. У будь-якому іншому випадку необхідно заздалегідь підготувати хворого на антикоагулянти. Зазвичай це питання 3-4 тижні.
Щоб знизити ризик повторного нападу аритмії, застосовують відповідні лікарські препарати (найчастіше бета-адреноблокатори або антиаритмічні препарати).У людей, у яких фібриляція передсердь рецидивує, незважаючи на лікування, подальші спроби відновлення синусового ритму можуть бути опущені, проте за умови, що фібриляція передсердь добре переноситься пацієнтом (не викликає симптомів). У цьому випадку фібриляцію передсердь визначають як постійну. У таких випадках необхідний тривалий прийом препаратів, що уповільнюють частоту серцевих скорочень (найчастіше бета-адреноблокаторів) та лікування антикоагулянтами.
У деяких випадках застосовується інвазивне лікування, тобто абляція. Це процедура, яка включає руйнування клітин, що генерують аномальні серцеві ритми або аномальні зв’язки проведення імпульсів.
Яка антикоагулянтна терапія застосовується при миготливій аритмії?
Через ризик тромбоемболічних ускладнень (насамперед ризику інсульту) практично у кожного пацієнта з миготливою аритмією необхідний хронічний прийом антикоагулянтів. Вони допомагають запобігти утворенню тромбів у серці та знизити ризик тромбоемболічних ускладнень аритмії (інсульт, емболія легеневої артерії та ін.). Найбільш ефективними є пероральні антикоагулянти.
Класичні пероральні антикоагулянти (варфарин, аценокумарол) потребують частого контролю рівня інгібування коагуляції. Оцінка проводиться на основі значення індексу МНО – чим вищий індекс, тим «рідше» кров. Якщо ви приймаєте варфарин або аценокумарол через фібриляцію передсердь (пароксизмальну або постійну), не забувайте регулярно перевіряти своє МНО.Значення цього індексу має становити близько 2,5 (значення від 2,0 до 3,0 вважаються терапевтичними), якщо ваш лікар не рекомендує інше.
Найкраще приймати ці ліки ввечері. Завдяки цьому щоразу, коли ви перевіряєте своє МНО, ви можете дочекатися результату тесту, перш ніж приймати наступну дозу препарату. Таким чином, ви зможете уникнути небезпечного передозування.
На українському ринку вже кілька років доступні пероральні антикоагулянти нового покоління – рівароксабан, дабігатран, едоксабан та апіксабан.
Перевагою цих препаратів є висока зручність застосування – таблетки приймають один або два рази на день без необхідності проведення рутинних, контрольних аналізів крові та без необхідності частої зміни дозування (як у випадку з варфарином та аценокумаролом).
Нові антикоагулянти, як і варфарин, також ефективні (у запобіганні тромбоемболічних ускладнень) і безпечніші (вони рідше викликають тяжкі кровотечі). Проте їхнім «мінусом» є відсутність специфічного антидоту (важливого у разі передозування) та ціна – в Україні вона досі у багато разів вища, ніж у препаратів старшого покоління.
Миготлива аритмія є найбільш поширеним порушенням серцевого ритму і особливо часто зустрічається у людей старше 80 років. Це стосується насамперед пацієнтів, у яких раніше були діагностовані інші серцево-судинні захворювання, наприклад гіпертонічна хвороба або ішемічна хвороба серця.Найчастішим симптомом фібриляції передсердь є відчуття прискореного, нерівномірного серцебиття. Якщо ви відчуваєте прискорене серцебиття, повідомте про це свого лікаря.
Якщо ви приймаєте варфарин або аценокумарол через фібриляцію передсердь (пароксизмальну або постійну), не забувайте регулярно перевіряти своє МНО. Значення цього індексу має становити близько 2,5 (значення від 2,0 до 3,0 вважаються терапевтичними), якщо лікар не рекомендує інше.
Якщо відчуття прискореного серцебиття супроводжується сильною задишкою або болем у грудях, викличте швидку допомогу >. Якщо при прийомі варфарину/аценокумаролу ваше МНО нижче 2, це означає, що ваша кров «надто густа». Це створює ризик утворення тромбів та небезпечних для життя тромбоемболічних ускладнень. Зверніться до лікаря та попросіть змінити дозування ліків.
Якщо ваше МНО занадто високе (більше 3) під час прийому варфарину/аценокумаролу або якщо у вас спостерігаються часті носові кровотечі, вагінальні кровотечі, червона сеча, свіжа кров у стільці або чорний стілець, зверніться до лікаря та попросіть змінити дозування препарату.
Якщо ви приймаєте один із антикоагулянтів нового покоління, пам’ятайте, що не можна забувати використовувати їх систематично. Ці препарати мають нетривалу дію, при пропуску 1-2 прийоми ви вже не застраховані від ускладнень миготливої аритмії. Також пам’ятайте, що нові препарати також можуть викликати кровотечі – якщо у вас виникли описані вище симптоми. обов’язково зверніться до лікаря .
Медичне перевезення хворих Львів «А-Мед»
Перевезення Хворих Львів • А-Медromhuk54@gmail.com – для клієнтів