Skip to content
Офтальмолог - що він робить і коли пора на прийом

Офтальмолог – що він робить і коли пора на прийом

Частина 1 Частина 2

Очі почервоніли, зір став гіршим, або дитина мружиться на дошку в школі — і ось ви вже гуглите “офтальмолог поруч зі мною” о третій годині ночі. Хто цей лікар, що він взагалі робить на прийомі, і чи правда потрібно йти до нього щороку, навіть якщо нічого не болить? Давайте розбиратися без медичної латини та страшилок — просто і по справі.

Офтальмолог — хто це і чим займається

Офтальмолог — це лікар, який розбирається у всьому, що пов’язано з очима. Перевіряє зір, лікує запалення, призначає окуляри, стежить за очним тиском, видаляє катаракту, бореться з глаукомою. Загалом, якщо щось з очима не так — це до нього.

Не плутайте офтальмолога з окулістом. Це одне й те саме, просто окуліст — застаріла назва. Зараз правильно говорити “офтальмолог”, хоча багато хто по старинці називає лікаря окулістом, і нічого страшного в цьому немає.

Чим офтальмолог відрізняється від оптометриста та оптика

Тут часто виникає плутанина. Давайте по порядку:

Офтальмолог — це лікар з медичною освітою. Він може діагностувати хвороби, призначати ліки, робити операції, виписувати рецепти на окуляри.

Оптометрист — фахівець, який перевіряє зір і підбирає засоби корекції (окуляри, лінзи). Він може виявити відхилення та направити до офтальмолога, але сам хвороби не лікує. В Україні ця професія поки не так поширена, як в Європі чи США.

Оптик — той, хто виготовляє окуляри за рецептом лікаря. Працює в салонах оптики, допомагає вибрати оправу, вставляє лінзи, ремонтує окуляри.

Простіше кажучи: офтальмолог лікує, оптометрист перевіряє, оптик робить окуляри.

Що відбувається на прийомі у офтальмолога

Йти до офтальмолога вперше — трохи хвилююче. Особливо якщо не знаєш, що там будуть робити з твоїми очима. Спойлер: нічого страшного. Давайте пройдемося по етапах.

Збір анамнезу — питання, питання, питання

Спочатку лікар ставить купу питань. Не тому що йому нудно, а тому що половина діагнозу складається з того, що ви розповісте.

Питання будуть приблизно такі:

  • Що саме турбує? Коли почалося? Як часто відбувається?
  • Чи були травми очей, операції, лазерні корекції?
  • Чи є хронічні хвороби (діабет, гіпертонія, проблеми зі щитовидною залозою)?
  • Які ліки приймаєте постійно?
  • Хтось із родичів носить окуляри, хворів на глаукому чи катаракту?
  • Працюєте за комп’ютером? Скільки годин на день?
  • Чи бувають алергії? Контактуєте з тваринами?

Не соромтеся розповідати детально. “Око болить” — це мало інформації. “Праве око почало боліти два дні тому, особливо коли моргаю, до вечора червоніє” — ось це вже корисно.

Перевірка зору — таблиця з буквами і не тільки

Класика жанру — таблиця Сивцева з буквами різного розміру. Лікар закриває вам одне око і просить називати букви зверху вниз. Потім друге око. Якщо бачите 10-й рядок — у вас одиниця (нормальний зір). Бачите тільки перші три рядки — зір знижений.

Але це тільки початок. Далі перевіряють зір поблизу — дають текст дрібним шрифтом і просять прочитати на відстані 30-40 см. Особливо актуально після 40 років, коли починається вікова далекозорість.

Ще лікар може перевірити рефракцію — це коли спеціальний апарат (авторефрактометр) вимірює, чи є у вас короткозорість, далекозорість чи астигматизм. Ви дивитеся в прилад на картинку (зазвичай будиночок або повітряна куля), а апарат сам все обчислює. Швидко і безболісно.

Огляд ока на щілинній лампі (біомікроскопія)

Звучить страшно, виглядає як установка з фантастичного фільму, але насправді це просто потужний мікроскоп з підсвічуванням.

Ви сідаєте, кладете підборіддя на підставку, лікар підносить лампу близько до вашого обличчя і дивиться на око під збільшенням. Він бачить рогівку, райдужку, кришталик — все в деталях. Так можна помітити запалення, помутніння, сторонні тіла, які неозброєним оком не видно.

Не боляче. Не страшно. Просто яскраве світло в очі — трохи неприємно, але терпимо.

Вимірювання очного тиску (тонометрія)

Підвищений внутрішньоочний тиск — одна з головних ознак глаукоми. Тому його перевіряють регулярно, особливо після 40 років.

Є два основних способи:

Безконтактна тонометрія — ви дивитеся в апарат, і він випускає короткий потік повітря в око. Трохи лякає, але зовсім не боляче. Апарат вимірює тиск по тому, як рогівка відреагувала на повітря.

Контактна тонометрія — лікар закапує анестезію в око, потім торкається спеціальним приладом до рогівки. Звучить моторошно, але ви нічого не відчуваєте — око оніміле. Цей метод точніший, його використовують, якщо є підозри на глаукому.

Огляд очного дна (офтальмоскопія)

Щоб подивитися сітківку, зоровий нерв і судини всередині ока, лікарю потрібно заглянути глибоко. Для цього закапують краплі, які розширюють зіниці.

Після закапування потрібно почекати хвилин 15-20. Зіниці стають величезними, зір розмивається, яскраве світло ріже очі. Це нормально і тимчасово.

Потім лікар світить в око офтальмоскопом (ліхтариком зі спеціальними лінзами) і оглядає очне дно. Так видно стан сітківки, ознаки діабетичної ретинопатії, відшарування, зміни при гіпертонії.

Важливо: після розширення зіниць не можна сідати за кермо кілька годин. Зір буде каламутним, плюс сильна світлочутливість. Візьміть із собою сонцезахисні окуляри і попросіть когось вас відвезти додому. Або викличте таксі.

Додаткові обстеження — коли одного огляду замало

Якщо лікарю потрібно уточнити діагноз, він може призначити додаткові тести:

  • Периметрія — перевірка полів зору. Дивитеся в центр екрана, а по краях з’являються світлові точки. Натискаєте кнопку, коли їх бачите. Так перевіряють, чи немає випадіння ділянок поля зору (буває при глаукомі, пухлинах).
  • УЗД ока — як звичайне УЗД, тільки для очного яблука. Допомагає побачити відшарування сітківки, пухлини, сторонні тіла.
  • Оптична когерентна томографія (ОКТ) — сканує сітківку пошарово, як комп’ютерна томографія. Показує найменші зміни при діабеті, макулярній дегенерації, глаукомі.
  • Флуоресцентна ангіографія — у вену вводять контрастну речовину, а потім фотографують судини сітківки. Використовують, щоб знайти місця крововиливів або порушення кровотоку.

Звучить складно, але всі ці обстеження безболісні (крім уколу при ангіографії, але це як звичайний забір крові). Якщо ж ситуація вимагає спеціалізованого лікування за кордоном, у таких випадках може знадобитися організація перевезення хворих за кордон — це актуально при серйозних офтальмологічних захворюваннях, коли потрібна операція або лікування в спеціалізованих зарубіжних клініках.

Медичне перевезення хворих Львів «А-Мед»


Медичне перевезення хворих Львів

Перевезення лежачих хворих Львів • Україна

Перевезення хворих за кордон • Європа

romhuk54@gmail.com – для клієнтів

тел: (068)01-77-630, (093)22-77-631, (096)69-02-619

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.Обов’язкові поля позначені *