Skip to content
Хто такий ЛОР-лікар (отоларинголог) все, що потрібно знати про прийом та лікування

ЛОР-лікар: коли бігти до отоларинголога і що він буде з вами робити

Вухо заклало так, що світ став глухим. Або ніс не дихає вже третій тиждень, а з горла доносяться хрипи, як у старого дідуся. А може, хропете так, що сусіди за стіною стукають, або у вухах дзвенить цілодобово. Все це — привід познайомитися з отоларингологом. Розберемося без медичної латині — хто такий ЛОР, коли до нього йти, і що на вас чекає на прийомі.

ЛОР, отоларинголог, оториноларинголог — хто це взагалі

Усі три назви — це один і той самий лікар. Просто “оториноларинголог” — занадто довге слово, яке ніхто не хоче вимовляти цілком, тому скоротили до “ЛОР” (від “ларингооторинолог”) або “отоларинголог”.

Назва походить від грецьких слів: “отос” — вухо, “ринос” — ніс, “ларингос” — гортань. Тобто ЛОР — це лікар, який займається вухом, горлом і носом. Але насправді в його віданні набагато більше: рот, носоглотка, придаткові пазухи носа (ті самі гайморити та фронтити), гортань, навіть частина шиї та слинні залози.

Що лікує ЛОР

Якщо коротко — все, що пов’язано з верхніми дихальними шляхами та органами, які поруч.

  • Інфекції та запалення — ангіни, отити, синусити, фарингіти, ларингіти
  • Травми — зламали ніс, вдарилися вухом, обпекли гортань гарячим чаєм
  • Порушення слуху — від сірчаної пробки до старечої приглухуватості
  • Проблеми з голосом — охриплість, втрата голосу
  • Хропіння та апное сну (коли людина уві сні перестає дихати на кілька секунд)
  • Носові кровотечі
  • Запаморочення, пов’язані з проблемами внутрішнього вуха
  • Сторонні тіла — застрягла кісточка в горлі, дитина засунула намистину в ніс
  • Пухлини — доброякісні та злоякісні

ЛОР — це ще й хірург. Він робить операції: видаляє мигдалики, виправляє викривлену носову перегородку, проколює гайморові пазухи, оперує вуха.

Вузькі спеціалізації всередині ЛОР

Отоларингологія — широка область, і всередині неї є більш вузькі напрямки:

Фоніатр — фахівець із голосу. Лікує проблеми голосових зв’язок, працює зі співаками, вчителями, акторами — тими, кому голос потрібен професійно.

Аудіолог — займається порушеннями слуху. Підбирає слухові апарати, проводить складні тести слуху.

Ринолог — фахівець по носу та придаткових пазухах. Якщо у вас хронічний гайморит або викривлена перегородка, це до нього.

Отоневролог — лікує запаморочення та порушення рівноваги, пов’язані з внутрішнім вухом.

Дитячий отоларинголог — працює з дітьми. У них свої особливості: аденоїди, часті отити, сторонні тіла в носі (діти люблять туди щось засовувати).

Але найчастіше ви потрапите до звичайного ЛОРа широкого профілю — він розбирається у всьому потроху.

Як проходить прийом у ЛОРа

Якщо ви ніколи не були у отоларинголога, ось що на вас чекає.

Початок — розмова та збір анамнезу

Лікар почне з питань. Детальних. Не відмахуйтеся фразою “ну, горло болить” — чим точніше опишете проблему, тим швидше лікар зрозуміє, що з вами.

Вас запитають:

  • Що турбує? Біль, закладеність, виділення, кровотеча, запаморочення?
  • Коли почалося? Вчора, тиждень тому, місяць?
  • Як розвивалося? Різко заболіло чи поступово погіршувалося?
  • Що посилює симптоми? Холод, фізичне навантаження, певна поза?
  • Чи були травми голови, обличчя, шиї?
  • Чи є хронічні хвороби? Діабет, астма, алергії?
  • Які ліки приймаєте? Деякі препарати впливають на ЛОР-органи.
  • Курите? Працюєте в пильному приміщенні? Часто літаєте літаками?

Все це важливо для діагностики.

Огляд — дзеркала, ліхтарики та інші радощі

Після розмови лікар почне вас оглядати. Не лякайтеся інструментів — більшість процедур безболісні, просто незвичні.

Огляд носа (риноскопія):

Лікар вставляє в ніздрю дзеркало-розширювач (риноскоп) і світить ліхтариком. Дивиться на слизову, перегородку, носові ходи. Перевіряє, чи немає набряку, гною, поліпів, викривлення.

Буває передня риноскопія (лікар дивиться спереду) і задня (вводить маленьке дзеркало через рот, щоб подивитися на носоглотку ззаду). Задня — неприємна процедура, може викликати блювотний рефлекс, але терпимо.

Огляд вуха (отоскопія):

Лікар відтягує вушну раковину (щоб випрямити слуховий прохід) і вводить туди воронку або отоскоп з підсвічуванням. Дивиться на барабанну перетинку, перевіряє, чи немає запалення, рідини, перфорації (дірки в перетинці).

Якщо у вусі сірчана пробка — її відразу видно. Іноді лікар запропонує промити вухо тут же на прийомі.

Огляд горла (фарингоскопія):

Класика — лікар просить відкрити рот ширше і каже “а-а-а”. Притискає язик шпателем (дерев’яною паличкою) і світить ліхтариком. Дивиться на мигдалики, задню стінку глотки, піднебіння.

Якщо потрібно подивитися глибше (на гортань і голосові зв’язки) — лікар використовує дзеркало на довгій ручці (ларингоскопія). Його вводять глибоко в горло, і у багатьох це викликає блювотний рефлекс. Щоб полегшити процедуру, можуть обробити горло анестезуючим спреєм.

Пальпація (обмацування):

Лікар прощупує лімфовузли на шиї, за вухами, під щелепою. Перевіряє, чи не збільшені вони, чи не болючі. Збільшені лімфовузли можуть свідчити про запалення або інфекцію.

Також прощупує слинні залози (під щелепою і перед вухами) — перевіряє, чи немає каменів або запалення.

Ендоскопія:

Якщо потрібно розглянути щось детальніше, лікар використовує ендоскоп — тонку гнучку трубку з камерою на кінці. Її вводять у ніс (після обробки анестетиком) і оглядають носові ходи, пазухи, носоглотку.

Це не боляче, але відчуття дивні — тиск у носі, бажання чхнути. Зате лікар бачить на екрані все у збільшеному вигляді.

Фіброскопія (фібероскопія):

Схожа на ендоскопію, але ендоскоп ще тонший і гнучкіший. Використовується для огляду верхніх дихальних шляхів — носоглотки, гортані, голосових зв’язок.

Додаткові обстеження — коли базового огляду замало

Якщо лікар не впевнений у діагнозі або потрібно уточнити деталі, він призначить додаткові дослідження.

Рентген, КТ, МРТ:

  • Рентген — для швидкої оцінки пазух носа (гайморит, фронтит), перелому носа.
  • КТ (комп’ютерна томографія) — детальні знімки. Призначають при хронічних синуситах, підозрі на пухлину, складних випадках.
  • МРТ (магнітно-резонансна томографія) — для м’яких тканин, пухлин, якщо КТ недостатньо.

Тести слуху (аудіометрія):

Якщо є проблеми зі слухом, лікар перевірить його декількома способами.

  • Тональна аудіометрія — ви сидите в навушниках, чуєте звуки різної частоти та гучності, натискаєте кнопку, коли чуєте. Так визначають поріг чутності.
  • Мовленнєва аудіометрія — перевіряють, наскільки добре ви розрізняєте мову.
  • Імпедансна аудіометрія — перевірка рухливості барабанної перетинки.
  • Отоакустична емісія (ОАЕ) — вимірюють звуки, які видає саме вухо. Використовують для перевірки слуху у немовлят.

Дослідження сну (полісомнографія):

Якщо ви хропете або задихаєтеся уві сні (апное), лікар може направити на дослідження сну. Ви спите з датчиками, які фіксують дихання, рухи, рівень кисню в крові. Так з’ясовують, наскільки серйозна проблема і чи потрібна операція.

Біопсія:

Якщо лікар підозрює пухлину, він візьме шматочок тканини на аналіз (біопсію). Це робиться під місцевою анестезією, не боляче, але неприємно.

Найчастіші хвороби, з якими йдуть до ЛОРа

Хвороби вуха

Сірчана пробка:

Найчастіша і найбезпечніша проблема. Вухо закладено, чуєте гірше, іноді шумить. Лікар промиває вухо теплою водою зі шприца або витягує пробку спеціальним гачком. Процедура займає 5 хвилин, і відразу чуєте, як світ став голоснішим.

Не намагайтеся прибрати пробку ватними паличками — тільки утрамбуєте її глибше.

Отит (запалення вуха):

Буває зовнішній (запалення слухового проходу), середній (за барабанною перетинкою) і внутрішній (лабіринтит).

  • Зовнішній отит — часто у плавців, після басейну. Вухо болить, свербить, червоніє. Лікується краплями з антибіотиком.
  • Середній отит — зазвичай після застуди. Вухо сильно болить, стріляє, може текти гній, підвищується температура. Лікують антибіотиками, краплями, іноді потрібно проколоти барабанну перетинку, щоб випустити гній.
  • Ексудативний отит — у середньому вусі накопичується рідина (не гній), слух знижується. Часто у дітей. Лікують продуванням, іноді ставлять шунти (маленькі трубочки) у барабанну перетинку для відтоку рідини.

Приглухуватість (зниження слуху):

Причин безліч: від сірчаної пробки до старечої приглухуватості, від травми до пухлини. Лікування залежить від причини. Іноді допомагають ліки, іноді операція, іноді тільки слуховий апарат.

Шум у вухах (тинітус):

Дзвін, свист, шипіння, гудіння — у вухах чути звук, якого насправді немає. Причини: проблеми з внутрішнім вухом, слуховим нервом, високий тиск, остеохондроз, стрес, прийом деяких ліків. Лікування складне, не завжди успішне.

Хвороба Меньєра:

Рідкісна, але болісна болячка. Напади сильного запаморочення (все крутиться, нудить), шум у вусі, зниження слуха. Напади тривають від 20 хвилин до декількох годин. Лікується ліками, дієтою (менше солі), у важких випадках — операція.

Травми вуха:

  • Акустична травма — після дуже гучного звуку (вибух, концерт, постріл).
  • Механічна травма — удар, поріз, стороннє тіло.
  • Баротравма — від різкого перепаду тиску (при зльоті літака, пірнанні).

Пухлини вуха:

Рідко, але бувають. Доброякісні (папіломи, холестеатома) і злоякісні (рак зовнішнього, середнього або внутрішнього вуха).

Хвороби носа та пазух

Нежить (риніт):

Банальна нежить, яка буває у всіх. Алергічна або інфекційна. Ніс закладений, тече, чхаєте. Лікування просте: судинозвужувальні краплі (не більше 5-7 днів!), промивання сольовим розчином.

Синусит (запалення пазух):

  • Гайморит — запалення верхньощелепних пазух (під очима).
  • Фронтит — запалення лобових пазух (над бровами).
  • Етмоїдит — запалення решітчастої кістки (між очима).
  • Сфеноїдит — запалення клиноподібної пазухи (глибоко в черепі).

Лікують антибіотиками, судинозвужувальними, промиваннями. Якщо не допомагає — роблять пункцію або операцію.

Поліпи в носі:

Нарости на слизовій оболонці носа. Ніс постійно закладений, нічого не допомагає, зникає нюх. Лікування — операція, потім гормональні спреї.

Викривлення носової перегородки:

Перегородка викривлена (від народження або після травми). Одна ніздря дихає гірше, часті синусити, хропіння. Лікування — операція (септопластика).

Носові кровотечі:

Причин багато: сухе повітря, колупання в носі, високий тиск, слабкі судини, травма, пухлина. Якщо часті або рясні — до ЛОРа на припікання або тампонаду.

Медичне перевезення хворих Львів «А-Мед»


Медичне перевезення хворих Львів

Перевезення лежачих хворих Львів • Україна

Перевезення хворих за кордон • Європа

romhuk54@gmail.com – для клієнтів

тел: (068)01-77-630, (093)22-77-631, (096)69-02-619

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.Обов’язкові поля позначені *