Дитячий ЛОР – коли вести дитину і про які хвороби можна не хвилюватися
Дитина хропе як дорослий чоловік, і ви вже гугліть “апное у дітей”. Або з носа тече зелена ріка третій тиждень поспіль. А може, щомісяця — отит, і ви вже втомилися від антибіотиків та безсонних ночей. Або педіатр на профогляді сказав “аденоїди збільшені”, і бабуся вимагає терміново їх видаляти. Давайте розберемося без паніки — коли дитячі вуха-горло-ніс дійсно потребують втручання лікаря, а коли це просто особливості віку, які пройдуть самі.
Дитячий ЛОР — чим відрізняється від дорослого
Дитячий отоларинголог — це не просто ЛОР, який вміє знаходити спільну мову з малюками (хоча і це важливо). Це фахівець, який знає анатомічні та фізіологічні особливості дитячих ЛОР-органів, розуміє, як вони ростуть і розвиваються, і може відрізнити норму від патології у кожному віці.
Чому дітям потрібен свій ЛОР
Анатомія у дітей інша:
Євстахієва труба (канал між вухом і носоглоткою) у дітей коротша, ширша і розташована більш горизонтально, ніж у дорослих. Тому інфекція з носа легко “перетікає” у вухо. Ось чому у дітей так часто бувають отити після звичайної нежиті — у дорослих такого майже не трапляється.
Носові ходи вузькі. Навіть невеликий набряк слизової — і ніс повністю закладений. Тому діти так важко переносять нежить.
Аденоїди (носоглотковий мигдалик) є тільки у дітей. У дорослих вони атрофуються. У дітей аденоїди фізіологічно збільшені — це нормальна частина імунної системи. Але іноді вони розростаються занадто сильно і починають заважати.
Мигдалики у дітей теж більші відносно розміру горла. Великі мигдалики у дитини 3-6 років — це найчастіше норма, а не привід бігти їх видаляти.
Слуховий прохід вузький і короткий. Сірчані пробки утворюються легко, плюс туди легко потрапляють сторонні тіла (діти обожнюють засовувати у вуха всяку дрібницю).
Імунітет формується. Діти хворіють частіше за дорослих — це нормально. Імунна система вчиться розпізнавати інфекції. До 6-7 років дитина може хворіти на ГРВІ 6-10 разів на рік, і це варіант норми (особливо якщо ходить у садок).
Як проходить прийом у дитячого ЛОРа
З дітьми складніше, ніж із дорослими. Малюк не може до пуття пояснити, що у нього болить, боїться лікарів, виривається, плаче. Тому дитячий ЛОР має бути не лише гарним діагностом, а й психологом.
З немовлятами та малюками до 2-3 років:
Огляд проходить на руках у батьків або на кушетці. Лікар працює швидко — поки дитина більш-менш спокійна. Використовує яскраві іграшки, відволікає, розмовляє лагідно.
Іноді доводиться тримати дитину — один з батьків охоплює ручки та ніжки, інший притримує голову. Звучить жорстко, але інакше не оглянути. Процедура займає буквально хвилину.
З дітьми 3-7 років:
Уже можна домовитися. Лікар пояснює в ігровій формі: “Зараз подивимося, хто там у вушку живе”, “Давай посвітимо ліхтариком у носик”. Хвалить за хоробрість, дає наклейки або маленькі іграшки.
Якщо дитина категорично не дається, лікар може попросити прийти іншим разом або порекомендувати заспокійливе перед прийомом.
Зі школярами:
Зазвичай проблем немає — дитина розуміє, що відбувається, і терпить.
Коли потрібне медичне перевезення дітей до фахівця
Іноді стан дитини вимагає термінової консультації профільного фахівця, але самостійна поїздка неможлива або ризикована. Медичне перевезення дітей з ЛОР-захворюваннями може знадобитися у таких випадках:
- Гострий стеноз гортані (круп) із затрудненням дихання
- Тяжкі гнійні ускладнення отиту (мастоїдит, менінгіт)
- Стороннє тіло в дихальних шляхах, яке неможливо вилучити на місці
- Післяопераційний період після аденотомії або тонзилектомії з ускладненнями
- Стани, що потребують постійного медичного контролю в дорозі
У таких ситуаціях спеціалізований медичний транспорт забезпечує безпечну доставку дитини з необхідним моніторингом та можливістю надання допомоги в дорозі.
Що брати з собою на прийом:
- Улюблену іграшку — для заспокоєння
- Планшет або телефон з мультиками — відволікти в черзі
- Змінний одяг для малюків — про всяк випадок
- Перекус і воду — голодна дитина вередливіша
- Карту щеплень та попередні висновки лікарів
Не годуйте дитину прямо перед прийомом. Особливо якщо лікар буде оглядати горло — шпатель може спровокувати блювотний рефлекс.
Найчастіші дитячі ЛОР-проблеми
Аденоїди — головна дитяча “страшилка”
Аденоїди (аденоїдні розростання, аденоїдні вегетації) — це збільшений носоглотковий мигдалик. Він знаходиться високо в носоглотці, його не видно, якщо просто заглянути в рот.
Навіщо потрібні аденоїди:
Це частина імунної системи. Вони ловлять інфекції, які потрапляють через ніс, і допомагають організму виробити імунітет. У всіх дітей до 7-10 років аденоїди фізіологічно збільшені — це норма.
Коли аденоїди стають проблемою:
Якщо вони розростаються занадто сильно, вони перекривають носові ходи і заважають дихати.
Ознаки збільшених аденоїдів:
- Дитина дихає ротом — особливо вночі, уві сні
- Хропе (іноді з зупинками дихання — апное)
- Постійно закладений ніс, хоча соплів може не бути
- Гугнявить — говорить “у ніс”
- Часто хворіє — нежиті, отити, синусити
- Гірше чує — через те, що аденоїди перекривають гирло євстахієвої труби, і у вухах накопичується рідина
- “Аденоїдне обличчя” — при тривалому диханні ротом змінюється прикус, обличчя витягується, верхня щелепа видається вперед
Ступені збільшення аденоїдів:
- 1-й ступінь — закривають третину носоглотки. Зазвичай не заважають, лікувати не потрібно.
- 2-й ступінь — закривають дві третини. Дитина може дихати носом вдень, але вночі хропе. Лікування консервативне або операція — залежить від симптомів.
- 3-й ступінь — майже повністю перекриті носові ходи. Дитина дихає тільки ротом. Зазвичай видаляють.
Важливо: ступінь збільшення не завжди відповідає симптомам. Буває 2-й ступінь, але дитина дихає нормально і не хворіє — тоді не чіпають. А буває 2-й ступінь, але дитина хропе, задихається, постійно хворіє — тоді видаляють.
Лікування аденоїдів:
Консервативне (без операції):
- Гормональні спреї в ніс (Назонекс, Аваміс) — зменшують набряк і розмір аденоїдів
- Промивання носа сольовим розчином
- Фізіотерапія
Якщо не допомагає або аденоїди 3-го ступеня — роблять операцію.
Аденотомія (видалення аденоїдів):
Операція проста, робиться під загальним наркозом (дитина спить, нічого не відчуває). Займає 10-15 хвилин. Аденоїди зрізають спеціальним ножем (аденотомом) або випалюють лазером/радіохвилею.
Того ж дня або наступного дитина йде додому. Кілька днів щадна дієта (м’яка, негаряча, негостра їжа), спокій. Через тиждень можна в садок.
Міф: “Аденоїди виростуть знову”.
Так, можуть. Якщо видалили не повністю або якщо дитина схильна до розростання лімфоїдної тканини. Але зазвичай повторної операції не потрібно — до 10-12 років аденоїди і так атрофуються.
Другий міф: “Без аденоїдів дитина буде частіше хворіти”.
Неправда. Дослідження показують, що після видалення аденоїдів діти, навпаки, хворіють рідше — тому що немає вогнища хронічної інфекції і ніс дихає нормально.
Коли потрібне перевезення дітей з ускладненням за кордон
У деяких випадках ЛОР-захворювання у дітей призводять до серйозних ускладнень, що потребують високотехнологічного лікування. Перевезення дітей з ускладненням за кордон може знадобитися при:
- Рідкісних формах злоякісних пухлин носоглотки та гортані
- Вроджених аномаліях розвитку ЛОР-органів, що потребують складних реконструктивних операцій
- Тяжких гнійних ускладненнях із загрозою сепсису
- Необхідності кохлеарної імплантації при глухоті
- Ускладненнях після операцій, що потребують спеціалізованої допомоги
Таке перевезення організовується з медичним супроводом, включає повний пакет документів та координацію з приймаючою клінікою. Дитина перебуває під постійним наглядом фахівців на всьому протязі шляху.
Отити — прокляття дитинства
Отит (запалення вуха) — одна з найчастіших дитячих хвороб. До 3 років мінімум 80% дітей переносять хоча б один отит.
Чому діти хворіють на отити так часто:
Коротка і широка євстахієва труба. Нежить → інфекція легко потрапляє в середнє вухо → отит.
Плюс діти багато лежать (особливо немовлята), молоко або суміш можуть затікати в євстахієву трубу.
Плюс аденоїди, які перекривають гирло євстахієвої труби.
Види отиту:
Гострий середній отит:
Середнє вухо (за барабанною перетинкою) заповнюється гноєм. Вухо адськи болить, стріляє, дитина плаче, температура під 39, не спить вночі.
Лікування: антибіотики (обов’язково!), знеболювальні (Нурофен, Панадол), краплі у вухо (якщо перетинка ціла). Зазвичай за 3-5 днів стає легше.
Якщо гною багато, і він не виходить — лікар може зробити парацентез (прокол барабанної перетинки) — випускає гній, тиск спадає, біль проходить миттєво. Перетинка заростає сама за кілька днів.
Іноді перетинка проривається сама — з вуха починає текти гній. Це не страшно, навіть добре — гній вийшов, тиск спав, біль пройшов. Перетинка загоїться.
Екссудативний середній отит (ЕЗО):
У середньому вусі накопичується рідина (не гній). Вухо не болить, температури немає, але дитина гірше чує.
Часто батьки помічають, що дитина стала перепитувати, робити телевізор голосніше, не реагує на тихі звуки.
ЕЗО — підступна штука. Якщо не лікувати, рідина стає густою, як клей, і може призвести до стійкого зниження слуху.
Лікування:
- Усунути причину (найчастіше це аденоїди — якщо вони перекривають євстахієву трубу, рідина не може відтікати)
- Продування вух (метод Політцера — лікар продуває євстахієву трубу)
- Фізіотерапія
- Якщо не допомагає 3-6 місяців — ставлять шунти
Шунтування барабанної перетинки:
У перетинці роблять маленьку дірочку і вставляють трубочку (шунт). Через неї рідина з середнього вуха витікає назовні. Вухо вентилюється, слух відновлюється.
Шунт стоїть 6-12 місяців, потім випадає сам (або лікар витягує). Дірочка в перетинці заростає.
Зовнішній отит:
Запалення слухового проходу. Зазвичай “вухо плавця” — після басейну або моря. Вухо свербить, болить, червоніє, з нього може текти.
Лікування: краплі з антибіотиком, не мочити вухо кілька днів.
Перевезення тяжкохворих дітей: особливості при ЛОР-патологіях
Перевезення тяжкохворих дітей з серйозними ЛОР-захворюваннями потребує особливого підходу. Критичні стани, при яких необхідне спеціалізоване транспортування:
- Обструкція дихальних шляхів (стеноз гортані, парафарингеальний абсцес)
- Внутрішньочерепні ускладнення отиту (абсцес мозку, тромбоз синусів)
- Тяжкі кровотечі після операцій на мигдаликах або аденоїдах
- Гострий епіглотит з дихальною недостатністю
- Флегмона шиї з ризиком медіастиніту
У таких випадках транспортування здійснюється реанімобілем або санітарною авіацією з повним набором реанімаційного обладнання. У складі бригади обов’язково присутній анестезіолог-реаніматолог, готовий при необхідності забезпечити прохідність дихальних шляхів або провести інтубацію.
Що робити, якщо у дитини отити щомісяця:
- Перевірити аденоїди — якщо вони збільшені, можливо, їх потрібно видалити
- Перевірити імунітет
- Перевірити, чи немає алергії (алергічний риніт → набряк → погана вентиляція вуха → отит)
- Можливо, потрібні шунти у вуха.
Медичне перевезення хворих Львів «А-Мед»
✅ Медичне перевезення хворих Львів
✅ Перевезення лежачих хворих Львів • Україна
✅ Перевезення хворих за кордон • Європа
romhuk54@gmail.com – для клієнтів